Якось до мудреця прийшов бізнесмен.
Мудрець прийняв його, як дорого гостя. Усадив за стіл. Приніс страв. Став напувати чаєм. І під час чаювання став питати. Чому гість такий сумний.
— Я навіть не знаю що сказати? Я вже не розумію, навіщо?
— Але ж у тебе була якась турбота. Якийсь сум. У чому вона?
— Усі довкола кажуть, що криза. Говорять, що це виклик, що це нові можливості. А насправді багато хто закриває свої справи. Хтось перестає займатися бізнесом. Хтось чекає найкращих часів. І я розгублений. Я не знаю що мені робити?
— А навіщо ж ти прийшов до мене? – спитав мудрець.
— Я зрозумів, я прийшов, щоб дізнатися, що робити, — сказав бізнесмен.
— І навіщо тобі це?
— Щоб урятувати бізнес, щоб не закрити справу.
— Я можу підказати, але вирішувати тобі.
— Добре я вирішу сам. Ти тільки підкажи, кажуть, що одне твоє слово допомагає людям зрозуміти як жити і що робити.
— То ти хочеш одного рятівного слова?
— Та хоч його.
— Роби.
— Що?
— Але це вже друге слово, — сказав мудрець. І посміхнувся засмученому вигляду бізнесмена. — Я можу пояснити своє перше слово.
— Це буде чудово. Може, я щось зрозумію.
— На ринку криза?
— Так.
— Твої конкуренти повертають свої справи?
— Так.
— Закривають бізнес?
— Ну так.
— І тобі це не подобається.
— Так. Я не хочу зачинятися.
— Дивись, ти хочеш інакше. Значить, і думай інакше. І роби інакше.
— Але як? – у питанні звучало щире обурення.
— Не так, як вони. Скажи своїм покупцям, що ти інший. Скажи чужим покупцям, що ти інший. Скажи всім ринку, що ти інший. І зроби по-іншому
— Але як?
— Не так, як твої конкуренти. Ти як думаєш, так і робиш. Але як робиш, так і думаєш.
— Я не розумію, — бізнесмен прямо стулився.
— Зроби не так, як твої конкуренти. Просто розширься на ринку. А потім подумай, що не вийшло. І цю частину перероби.
— Спасибі, мудрецю. Я піду, подумаю над твоїми словами, — сказав бізнесмен, підводячись.
— Іди, зроби.
— Але що!? — Вигукнув бізнесмен.
— Скільки ти дав оголошень про свій товар?
— Двадцять.
— А що завадило 200? – спитав мудрець.

Спалах блискавки менше б вразив бізнесмена.
— А справді, що завадило дати двісті безкоштовних оголошень, — бурмотів бізнесмен, коли виходив у двері.
======
Как-то к мудрецу пришел бизнесмен.
Мудрец принял его, как дорого гостя. Усадил за стол. Принес яств. Стал поить чаем. И во время чаепития стал спрашивать. Почему гость так печален.
— Я даже не знаю что сказать? Я уже не понимаю, зачем пришел?
— Но у тебя была какая-то забота. Какая-то печаль. В чем она?
— Все вокруг говорят, что кризис. Говорят, что это вызов, что это новые возможности. А на самом деле многие закрывают свои дела. Кто-то перестает совсем заниматься бизнесом. Кто-то ждет лучших времен. И я в растерянности. Я не знаю, что мне делать?
— А зачем же ты пришел ко мне? – спросил мудрец.
— Я понял, я пришел, чтобы узнать, что делать, произнес бизнесмен.
— И зачем тебе это?
— Чтобы спасти бизнес, чтобы не закрыть дело.
— Я могу дать подсказку, но решать тебе.
— Хорошо я решу сам. Ты только подскажи, говорят, что одно твое слово помогает людям понять, как жить и что делать.
— Так ты хочешь одного спасительного слова?
— Да хоть его.
— Делай.
— Что?
— Но это уже будет второе слово, — сказал мудрец. И улыбнулся расстроенному виду бизнесмена. — Я могу пояснить свое первое слово.
— Это будет замечательно. Может быть я что-то пойму.
— На рынке кризис?
— Да.
— Твои конкуренты сворачивают свои дела?
— Да.
— Закрывают бизнес?
— Ну да.
— И тебе это не нравится.
— Да. Я не хочу закрываться.
— Смотри, ты хочешь по-другому. Значит, и думай по- другому. И делай по-другому.
— Но как? – в вопросе звучало искреннее возмущение.
— Не так как они. Скажи своим покупателям, что ты другой. Скажи чужим покупателям, что ты другой. Скажи всеми рынку, что ты другой. И сделай по-другому
— Но как?
— Не так как твои конкуренты. Ты как думаешь, так и делаешь. Но и как делаешь, так и думаешь.
— Я не понимаю, — бизнесмен прямо ссутулился.
— Сделай не так как твои конкуренты. Просто расширься на рынке. А потом подумай, что не получилось. И эту часть переделай.
— Спасибо, мудрец. Я пойду, подумаю над твоими словами, — сказал бизнесмен вставая.
— Пойди, сделай.
— Но что!? – воскликнул бизнесмен.
— Сколько ты дал объявлений о своем товаре?
— Двадцать.
— А что помешало 200? – спросил мудрец.

Вспышка молнии меньше бы поразила бизнесмена.
— А и правда, что помешало дать двести бесплатных объявлений, — бормотал бизнесмен, когда выходил в двери.